Лабораторна робота №2
Визначення
режимів руху рідини в циліндричній трубі
Мета роботи: провести візуальне спостереження
за характером руху рідини в скляній циліндричній трубі при різній її швидкості,
визначити числа Рейнольда і режим течії.
Загальні положення
В
природі існують два принципово різних режимів руху рідини: ламінарний і турбулентний.
При
ламінарному режимі рідина рухається
шарувато, без перемішування її частинок, а також без пульсацій швидкості і
тиску. В прямій трубі постійного перерізу усі лінії току направлені паралельно
осі труби. В загальному випадку ламінарного руху форма ліній току визначається
конфігурацією стінок, що обмежують потік.
При
турбулентному режимі течія рідини
супроводжується інтенсивним її перемішуванням, пульсаціями швидкостей і тисків.
Рух окремих частинок є неупорядкованим, траєкторії їх мають різноманітний вид.
Пояснюється це тим, що при турбулентному русі поряд з основним, поздовжнім
переміщенням рідини, мають місце поперечні переміщення і обертальний рух
окремих частинок.
Існування
двох режимів руху рідини було підтверджене експериментально у 1883 році
англійським вченим О.Рейнольдсом.
Досліди
Рейнольдса показали, що основним критерієм для
визначення режиму руху служить безрозмірне число, яке має його прізвище і визначається
за формулою:
(1)
де v
– швидкість руху рідини;
d –
діаметр труби;
υ
– коефіцієнт кінематичної в’язкості рідини.
Фізичний
смисл числа Рейнольдса: це є величина, пропорційна
відношенню сил інерції до сил тертя, що спричинюються в’язкістю.
Число
Рейнольдса, при якому ламінарний режим руху рідини
переходить у турбулентний, називають критичним.
(2)
Швидкість,
що відповідає критичному числу Рейнольдса, має
назву критична швидкість і визначається за формулою:
(3)
На
підставі досліджень Reкр ≈ 2300. При Re
< 2300 рух рідини відбувається при ламінарному режимі, при Re > 2300 – при турбулентному режимі.
Маючи
швидкість руху рідини, її в’язкість і діаметр труби, можна розрахунковим шляхом
визначити режим течії за формулою (1).
На
практиці мають місце як ламінарний, так і турбулентний режими руху. Перший
режим спостерігається в основному у тих випадках, коли по трубах протікають
достатньо в’язкі рідини, наприклад мастила та інші. Другий має місце у
водопроводах, а також у трубах, якими протікають бензин, керосин, спирти,
кислоти та інші малов’язкі рідини.
Опис
лабораторної установки
Установка
для спостереження за режимами руху рідини (води) (рис. 1) складається з
відкритого напірного бака 1, до якого приєднана скляна трубка 2. вода в
напірний бак подається по трубці 3, яка має вентиль 4. Для підтримання в
напірному бакові постійного рівня рідини передбачена зливна трубка 5. Витрата
рідини через скляну трубку 2 регулюється вентилем 6. Для визначення витрати
рідини вимірюється час наповнення мірної ємності 7 до заданого рівня. У верхній
частині бака знаходиться ємність 8 з водним розчином фарби, яка може по трубці
9 вводитися тонкою струминкою всередину потоку води у скляну трубку 2. Витрата
підфарбованої рідини регулюється краном 10. Температура води вимірюється
термометром 11.

Рис. 1 Установка для спостереження за режимами руху
рідини
Порядок
проведення досліду.
1.Відкрити
вентиль 4 і наповнити бак водою. При цьому треба слідкувати за тим, щоб рівень
води в ньому був постійним.
2.
Встановити невелику швидкість руху води у трубці 2 вентилем 6.
3.
Відкрити кран 10 і ввести тонкою струминкою через трубку 9 водний розчин фарби
всередину потоку води у трубку 2.
4.
Об’ємним способом визначити витрату води, користуючись мірною ємністю та
секундоміром.
5.
Термометром 11 виміряти температуру води.
6.
Повільно відкриваючи вентиль 6 встановити трохи більшу витрату води і повторити
всі вимірювання. Провести 3-4 досліди при ламінарному режимові.
Продовжуючи
збільшувати витрату води, провести ще два досліди: при перехідному режимі
(струминка підфарбованої води буде мати коливальний характер), а потім при
турбулентному (струминка підфарбованої рідини повністю розмита і вода в трубці
2 рівномірно забарвлена).
Обробка
результатів дослідів і оформлення звіту за роботу.
а)
визначити витрату води
б) визначити
швидкість руху води
![]()
де
S – площа перерізу трубки (, d – діаметр трубки).
в)
визначити коефіцієнт кінематичної в’язкості в залежності від температури.
г) знайти
число Рейнольдса за формулою (5.1) і порівняти його з
критичним. Зробити висновок про режими руху рідини.
Результати
вимірювань і розрахунків занести в протокол досліджень і оформити звіт по
роботі.
Протокол
досліджень
Таблиця 1
|
№ досліду |
V, м3 |
t, с |
Q, м3/с |
d, м |
F, м2 |
V, м/с |
T, 0С |
ν, Н/м2 |
Re |
Режим руху |
|
1 |
0,0005 |
15 |
0,3*10-4 |
0,02 |
0,3*10-3 |
0,1 |
19 |
1,04*10-6 |
1923 |
Ламінарний |
|
2 |
0,0012 |
10 |
0,12*10-3 |
0,02 |
0,3*10-3 |
0,4 |
19 |
1,04*10-6 |
7692 |
Турбулентний |
|
3 |
0,006 |
17 |
0,35*10-3 |
0,02 |
0,3*10-3 |
1,1 |
19 |
1,04*10-6 |
21153 |
Турбулентний |
Контрольні
питання
1.
Які існують режими руху рідини?
2.
Яким критерієм визначається режим руху рідини?
3.
Надайте коротку характеристику режимам руху рідини.
4.
Що таке критичне число Рейнольдса і як воно
визначається?
5.
Від яких факторів залежить кінематичний коефіцієнт в’язкості?
6.
Що таке критична швидкість руху рідини в трубопроводі?
7.
Де в практиці має місце ламінарний і турбулентний режими руху рідини?